Китайську ініціативу «Один пояс – один шлях» було оголошено у 2013 році, і з того часу Пекін підписав угоди про експорт до 140 країн. У рамках цієї ініціативи Китай інвестував 4 трлн доларів у довгострокову оренду морських портів, розвиток залізничного та автосполучення, а також енергопостачання. За даними Міністерства торгівлі Китаю, 2021 року торгівля Китаю зі 140 країнами сягнугла 1,8 трлн доларів, що на 24% більше, ніж роком раніше.
Залізнична доставка китайських товарів до Європи передбачає перевезення контейнерів через Росію чи Казахстан, а потім через Білорусь та Польщу. Цей маршрут більш відомий як «Новий шовковий шлях», який є важливою частиною проєкту «Один пояс – один шлях». Ще однією сполучною ланкою є порт Санкт-Петербурга, де контейнери перевантажуються на судна, що йдуть до Європи.
Однак цей шлях стає вразливим перед настроєм Польщі та країн Балтії перекрити вантажне залізничне сполучення з Росією. Крім того, в Росії гостро стоїть проблема нестачі вагонів і завантаженості залізничних магістралей, що пов’язують Далекий Схід із центром країни.
З цих причин окремі експедитори, що займаються перевезенням китайських товарів, шукають шляхи доставки вантажів залізницею через Казахстан та Грузію. Крім того, багато вантажовідправників з Європи та Китаю переорієнтували свої перевезення із залізниці на море. Як результат – хоча Євросоюз поки що офіційно не заборонив залізничний імпорт, що проходить транзитом через Росію, вантажопотік з китайською продукцією значно скоротився.
Натомість переорієнтуватися на морські вантажоперевезення стало складніше – глобальні гравці, як-от Moeller-Maersk, Hapag-Lloyd, МSC, CMA CGM, припинили працювати з російськими портами, а морські страховики перестають страхувати вантажі з РФ та Білорусі. Усе це обмежує можливості китайських компаній працювати з традиційними контрагентами «Шовковим шляхом».
Таким чином, військова агресія РФ проти України і санкції, що послідували за цим, ускладнюють Китаю експорт своєї продукції на європейський ринок і роблять неефективними вже вкладені в маршрут «Нового шовкового шляху» інвестиції. Китаю доведеться значною мірою переглядати свої логістичні плани та ланцюжки поставок, що вимагатиме чимало часу та додаткових інвестицій.
Нагадаємо, що раніше аналітична компанія AidData проаналізувала понад 13 тис. проєктів на суму понад 843 млрд доларів, реалізованих 165 країнами у рамках проєкту «Один пояс – один шлях». Дослідження показало, що взаємодія з Китаєм у рамках проєкту призвела до появи прихованих боргів на суму 385 млрд доларів у країн з низькими та середніми доходами. Інакше кажучи, вони загнані у кредитну залежність від Китаю.
Раніше повідомлялося, що польська Orlen скоротила частку російської нафти на своїх заводах до 30%
Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber
