RSS
Новости
11 сентября 2015, 13:32
Альтернативна енергетика: спосіб крадіжки

Останнім часом науково-практична постановка проблематики виробництва та використання електроенергії з альтернативних (відновлювальних) джерел  стає дедалі більше витребуваною і певним чином знаковою.

Основна проблема полягає у надзвичайно низькому рівні наукових та практичних знань суспільних утворень та інституцій (населення, фахівців, підприємців, посадових осіб державних (контролюючих) органів) в сфері енергетики взагалі, та альтернативної (відновлювальної) енергетики, зокрема.

Зелена (відновлювальна, альтернативна) енергетика за останні роки стала зовні привабливою в ідеологічному та емоційному плані вже на тому рівні, що достатньо лише використовувати цей популярний бренд, спекулюючи ним направо і наліво, аби повністю зняти критичне сприйняття існуючої проблеми з боку суспільства. Це, в свою чергу, не дозволяє приймати виважені та розумні і притомні рішення управлінського характеру в напрямі регулювання та застосування альтернативної енергетики.

Нам же достатньо лише проаналізувати «чисті» показники щодо обсягів виробленої електричної енергії з альтернативних джерел в річній перспективі (за поточний останній рік).

Наведена нижче інформація отримана на особистий запит одного із авторів від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (лист від 18.08.2015 № 8601/17.2/61015) та була надалі узагальнена і викладена у відповідній таблиці.

 

Загальний обсяг, в тис. кВт*год. / сума в грн.

Альт., % в виробництві та обсяг, в тис. кВт*год

Альтернативні, % від загальної «каси» / сума, грн.

Вересень 2014

11 622 086 / 7 654 617 359

1,53 / 177 818

8,97 / 686 968 055

Жовтень 2014

13 555 047 / 9 352 019 403

1,29 / 174 860

6,40 / 598 931 329

Листопад 2014

14 471 010 / 10 241 310 912

1,00 / 144 710

3,91 / 401 448 310

Грудень 2014

15 345 374 / 11 303 041 230

1,00 / 153 453

3,47 / 395 294 575

Січень 2015

15 035 959 / 10 590 720 625

1,00 / 150 359

3,74 / 410 000 089

Лютий 2015

13 332 455 / 8 814 782 788

1,14 / 151 990

5,01 / 467 355 961

Березень 2015

13 784 824 / 10 912 291 640

1,40 / 192 987

7,48 / 839 754 724

Квітень 2015

12 207 135 / 10 508 124 453

1,54 / 187 990

11,17 / 1 188 955 124

Травень 2015

10 702 370 / 8 658 891 762

1,36 / 145 552

12,49 / 1 082 423 604

Червень 2015

10 526 583 / 8 683 830 173

1,17 / 123 161

10,48 / 936 661 090

  • В першому рядку по вертикалі послідовно зазначено звітний (обліковий) період, місяць та рік.
  • В другому рядку зазначено місячний обсяг виробництва та відпуску в ОРЕ та через / суму (загальну вартість) виробленої всіма виробниками електричної енергії
  • В третьому рядку зазначено складову (у відсотках) електроенергії, виробленої альтернативними виробниками із загального об'єму та через / у об'ємних показниках (показник виведено арифметично шляхом множення об'єму загального виробництва на відсоток в об'ємі для альтернативних виробників)
  • В четвертому рядку зазначено відсоткову складову альтернативних виробників щодо коштів з загального об'єму та суму коштів, нараховану за вироблені об'єми

*Таким чином, читаємо перший рядок як: в вересні 2014 року загалом усі виробники в Україні виробили 11 622 086 кВт*год. електричної енергії на суму  7 654 617 359 грн., із загального об'єму доля альтернативних виробників складала 1,53 %, що в «чистому» об'ємі складає  177 818 тис. кВт*год, при цьому альтернативні виробники отримали з енергоринку 8,97% грошових коштів на суму 686 968 055 грн.

Ми можемо спостерігати наступну тенденцію: в «чистому» об'ємі виробництва електроенергії з альтернативних джерел за минулий рік практично істотно не змінювалася.

Приміром, у вересні 2014 року «зеленими» було вироблено 177818 тис. кВт*год, в жовтні того ж року - 174 860 тис. кВт*год, а от у листопаді 2014 року порівняно з жовтнем було вироблено лише на 10% менше, тобто 144 710 тис. кВт*год. Подібне зменшення (коливання) є практично нікчемним, неістотним (і не зовсім пояснюваним логічно). Тим більше, що у грудні 2014 року було вироблено вже 153 453 тис. кВт*год., в січні 2015 року - 150 359 тис. кВт*год., в лютому - 151 990  тис. кВт*год. а вже у березні «зелене» виробництво зросло до 192 987 тис. кВт*год. а у квітні, відповідно, становило 187 990 тис. кВт*год.

Ст. 10 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» визначає, що використання альтернативних джерел енергії  має  певні особливості, зокрема зумовлені природними умовами, а саме залежністю від атмосферних та інших умов довкілля;      наявністю біомаси,  кількість  якої  залежить   від   обсягів щорічних урожаїв; періодичністю природних   циклів,   внаслідок   чого  виникає незбалансованість виробництва енергії.

На цій же обставині («капризність» та непослідовність альтернативних джерел енергії, їх залежність від природних (атмосферних) чинників) звертають увагу і дослідники-науковці (практично кожен з них відзначає цю загальновідому особливість).

Однак, на практиці, як ми бачимо, рівень виробництва електричної енергії з альтернативних джерел є практично незмінним. Коливання, які ми спостерігали, є відверто незначними та такими, що не можуть системно пояснитися ніякими природними чинниками та факторами. Так, протягом зимових місяців виробництво істотно перевищувало виробництво травня та червня 2015 року (в червні 2015 року сонячна активність була явно вищою, аніж активність зимових місяців), а протягом березня та квітня 2015 року («демісезонні» місяці) взагалі було непояснювально максимальним (при цьому сонячна активність ще не мала піку, і так само не було передумов для використання інших «альтернативних» джерел).

Чому ж так відбулося і чим можна пояснити таку алогічність і безсистемність під час виробництва та продажу електричної енергії з альтернативних джерел?

Пояснення, на наш погляд, можна знайти, аналізуючи інші показники наведеної нами таблиці, зокрема, другий та четвертий вертикальні рядки.

Так, як не можна не помітити, «зелені» тарифи надзвичайно привабливі та «цінні» (для виробників).

Приміром, якщо взяти дані за вересень 2014 року то середня ринкова ціна електроенергії буде становити 658,63 грн. за 1 тис. кВт* год. (визначається діленням загальної суми (7 654 617 359 грн.) на вироблений обсяг (11 622 086 тис. кВт*год.), або ж, за грубим обчисленням - 65 коп. за 1 Квт*год.

За цей же період вартість «зеленої» електроенергії визначається у сумі 3863,32 грн. за 1 тис. кВт*год. (отримані показники виникають у разі поділу отриманої (нарахованої) вартості/суми (686 968 055 грн.) на загальний обсяг (177 818 тис. кВт*год), що, в свою чергу, за грубим обчисленням, становить майже 3,9 грн. за 1 кВт*год.

Не буде ліричним відступом врахування (оцінка) наступних показників: відповідно до постанови НКРЕКП № 220 від 26.02.2015 визначено тарифи (вартість) електричної енергії для споживачів (фізичних осіб) в наступних розмірах: з 01 квітня 2015 року по 31 серпня 2015 року - 36,6 коп. за 1 кВт*год. (за умови споживання обсягом до 100 кВт*год. на місяць).

З 01 вересня 2015 року відповідно до цієї ж постанови НКРЕКП тариф для цієї ж категорії населення становить вже 45,6 коп. за 1 кВт*год, тобто, фізичні особи загалом споживають електричну енергію за вартістю, яка є істотно меншою за вартість виробництва (однак, в любому випадку споживачі сплачують вартість електроенергії (в тому числі і «зеленої») у вартості товарів, робіт, послуг (продуктів харчування, одягу, проїзду тощо), оскільки на енергоринку досягається певний баланс

Ще раз повернемось до наших розрахунків та наголосимо: усереднена вартість всієї виробленої електроенергії становить 65 коп. за 1 КВт*год., при цьому вартість «зеленої» становить 3,9 грн. за 1 кВт*год. Тобто, різниця становить більше аніж 6 разів (в середньому, «зелені» тарифи мають саме такий рівень «привабливості» та наповнення).

Таким чином, у вересні 2014 року, «зелені» виробники, виробивши лише 1,53 % від загального обсягу, претендували на отримання з Оптового ринку електричної енергії України 8,97 % від загальної «каси» (обсягу зібраних коштів). Пояснюється це відверте неподобство загальними гарними фразами про ексклюзивність альтернативної енергетики, її корисність, необхідність підтримки (за рахунок інших виробників та споживачів через систему дотування) та їх високу екологічність і перспективність.

До слова мовити, іноді НКРЕКП ще більше може «здивувати» громадськість у встановленні (визначенні) тарифів для «зелених». Приміром, 06 серпня 2015 року було ухвалено постанову № 2140 «Про встановлення  на липень 2015 року тарифів на електричну енергію, продану в Оптовий ринок електричної енергії України виробникам, яким НКРЕКП встановила "зелений" тариф та додатковий платіж для компенсації недоотриманих коштів», якою, зокрема, було встановлено «ексклюзивний» обсяг тарифів для таких виробників (зазначаємо вибірково), як «ТОВ «Акванова Гідроресурс» у сумі 12, 69 грн. за 1 кВт*год. (позиція 12 постанови), для ТОВ «Вінниця-енергосервіс» в сумі 13,00 грн. за 1 кВт*год. (позиція 14 постанови), для ТОВ «Екосолар Інвест» у сумі 13,00 грн. за 1 кВт*год. (позиція 19 постанови).

Для інших виробників, тариф дещо «скромніший», зокрема, для ТОВ «Віндкрафт Україна» (позиція 1 постанови) він становить «лише» 4,96грн. за 1 кВт*год., для ТОВ «Сивашенергопром» (позиція 3 постанови) тариф сягає 6,09 грн. за 1 кВт*год., а для Березівської ГЕС ТОВ «Компанія Гідроенерго», позиція 72 рядок 1 постанови) тариф становить чомусь «аж» 5007,467628954 коп. за 1 кВт*год., тобто (округлено), більш ніж 50 гривень за 1 кВт*год!

Таким чином, очевидний відвертий дисбаланс на енергоринку в плані встановлення і дотримання тарифів за відвертого «підігрування» альтернативним виробникам, які в найкращі часи виробляють не більше 1-1,5% загального обсягу, водночас претендуючи до 12% (або і більше) від зібраної загальної «каси».

І вже цим, на наш погляд, пояснюється дивна «сталість» та нециклічна послідовність  обсягів виробленої електричної енергії (хоча в силу сезонних коливань «зелене» виробництво мало б коливатись (цю особливість навіть зазначено нормативно, законодавчо): «зелене» виробництво електричної енергії в Україні практично не існує. Точніше, виробництво «зеленої» (альтернативної, відновлювальної) енергії існує лише на папері, в уяві ласих до чужого добра спритників з числа нечесних чиновників, які під виглядом розвитку «зелених» технологій банально крадуть кошти у народу.

Саме завдяки штучно підтримуваному дисбалансу цінових позицій та тарифної політики і є сенс «балуватися» з альтернативними енергетичними технологіями (точніше, видимістю їх застосування).

Так, практично кожна особа за певної долі «везіння», нахабства та креативу може зголоситися (назватися) альтернативним виробником, про людське око встановити якесь обладнання (або і не встановлювати жодного, лише оголосивши, що «ось цей пристрій, винахід, доступ до якого ми, як власники винаходу, не надаємо нікому, виробляє електроенергію із альтернативних джерел») і надалі знімати на виході з обладнання показники відпущеної електроенергії, вимагаючи свою «долю», яка може становити від 4х до 50и гривень за 1 кВт*год (як «домовитися»).

При цьому ту ж електричну енергію, яка була облікована на виході потужностей виробника (на лічильнику) цей же виробник тут же «заводить», придбаваючи з мережі за звичайною ціною (або для фізичних осіб, або для промислових виробників, які сплачують (в залежності від категорії, не більше (округлено) 2х гривень за 1 кВт*год.).

Саме тому, виходячи з аналізу показників виробницва, тарифної політики - «зелене» виробництво виявилося дивовижно сталим та постійним (на нашому прикладі), а незначні коливання можна пояснити або ж участю у виробництві декількох чесних виробників, яких ще не допустили до мухлювання, або ж активністю перевіряючих органів (при яких здійснювати одномоментне придбання з мережі та «продаж» електроенергії як «зеленої» буде виглядати занадто нахабним).

«Зелений» бізнес настільки прибутковий, що ніяка торгівля людьми, органами, зброєю, наркотиками, виробництвом фальшивих грошей - як то кажуть, і поруч не стояла.

Усунути подібні зловживання можна лише за досягнення і дотримання єдиних стандартів та показників в частині ціноутворення (тарифної політики) на засадах чесності та розумності. У випадку, коли ціни будуть визначатися на ринкових засадах (без зайвого адміністрування) та будуть розумними і виваженими - зловживання просто втратять сенс. Допоки ж буде можливість крутійства навколо вартості продукції, коли в залежності від статусу така продукція буде вартувати суми, які різнитимуться на декілька порядків - буде ризик придбавати той же об'єм товару на одному фрагменті ринку і ту же продавати його в рази дорожче, паразитуючи на економіці.

Адже саме подібні зловживання дискредитують саму ідею «зеленої» енергетики, як таку і не створюють стимулу задля її розвитку (навіщо щось розвивати в плані технічного прогресу, коли можна просто зробити видимість здійснення штучно прибуткової діяльності і отримувати надприбутки, нічого не роблячи).

 

Ірина Кременовська, к.ю.н., с.н.с., вчений секретар Інституту економіко-правових досліджень НАН України,

Олексій Святогор, адвокат, аспірант

 

Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram - перейдите по ссылке и нажмите кнопку Join

По материалам: ЭлектроВести
Теги
блог
ELEKTROVESTI.NET экономят ваше время
Подпишитесь на важные новости энергетики!