RSS
Новости
3 мая 2019, 20:41
Закон про аукціони: як запобігти обвалу ринку електроенергії
25 квітня Верховна Рада прийняла законопроект №8449-д про впровадження «зелених» аукціонів для поновлюваних джерел енергії з 1 січня 2020 року. Документ дозволить істотно знизити ціну кіловат-години «зеленої» генерації і відмовитися від високих фіксованих «зелених» тарифів, які складають 15 євроцентів для сонячних і 10,8 євроцентів для вітрових станцій.

Крім того, законопроект вводить квоти на спорудження нових електростанцій, що є досить актуальним заходом в умовах назрілої загрози перегріву ринку ВДЕ в Україні. Йдеться про те, що енергосистема незабаром може виявитися технічно нездатною «перетравити» всі потужності відновлюваної генерації, які вводяться в експлуатацію. 

Остаточне ухвалення закону, разом із виконанням інших заходів, дозволить збалансувати темпи розвитку «зеленої» генерації відповідно до можливостей енергетичної галузі, а також платоспроможності споживачів.

Як свідчить світова практика, з впровадженням аукціонів і вдосконаленням технологій відновлювальна енергетика поступово залишає за бортом конкурентоспроможності традиційні види генерації. Це означає, що Києву доведеться переглянути Енергетичну стратегію на період до 2035 року в бік пріоритетного розвитку ВДЕ та поступового виведення з експлуатації ТЕС і АЕС. Одночасно розвивати всі види електростанцій неможливо.

Неконтрольоване зростання

З квітня нинішнього року учасники ринку відновлюваної енергетики активно й публічно заговорили про проблему неконтрольованого спорудження СЕС і ВЕС в Україні. Власне, інформація про необмежену видачу НЕК «Укренерго» дозволів на будівництво сонячних і вітрових електростанцій ні для кого новиною не була й раніше – протягом останнього року в. о. гендиректора Всеволод Ковальчук періодично озвучував перед громадськістю щораз вищі цифрові показники виданих технічних умов (ТУ) на підключення до мережі для потенційних забудовників.

Згідно з останніми даними, озвученим паном Ковальчуком на конференції CISOLAR у квітні, «Укренерго» вже підписало договорів на приєднання ВДЕ загальною потужністю 10 500 МВт (з них СЕС – 6700 МВт), при цьому на стадії розгляду перебувають заявки ще на 6000 МВт.

Для порівняння: пікове споживання електроенергії в країні 2 травня о 21.00 склало 17,1 тис. МВт при загальній потужності енергосистеми України (з Донбасом і Кримом) понад 56 тис. МВт. У зимовий час показник споживання струму вищий і становить у середньому близько 24 тис. МВт.

Звичайно, цифру загальної потужності заявок на приєднання нових ВДЕ до мережі не варто сприймати буквально. По-перше, сонячні і вітряні станції працюють із низьким коефіцієнтом використання встановленої потужності (КВВП). По-друге, загальний показник кількості виданих дозволів на спорудження поновлюваних об'єктів абсолютно не означає, що всі електростанції будуть побудовані.

Проте у національної енергосистеми існує свій максимальний поріг технічних можливостей, які на сьогодні, дозволяють приєднати не більше 4750 МВт ВДЕ. При більш високому показнику доведеться обмежувати або потужності атомних і теплових станцій, або потужності самих ВДЕ, що вже виглядатиме абсурдом. Навіщо тоді їх будувати?

Як повідомив Всеволод Ковальчук, цифри в 4750 МВт, при наявних темпах спорудження «зеленої» генерації, Україна зможе досягти вже до кінця цього року. За даними Міненерговугілля, в І кварталі в країні було введено в експлуатацію 861 МВт нових «зелених» потужностей, що на 16% більше, ніж за весь 2018 рік. При цьому на кінець березня потужність ВДЕ, що працюють, склала майже 3000 МВт.

Отже, існує реальна перспектива того, що «Укренерго» доведеться вдатися до обмеження діючих потужностей ТЕС і АЕС уже з наступного року.

«Це ті ризики, які можуть уже найближчим часом повернути нас в бік тих країн, які або скасували «зелений» тариф, або якимось чином обмежили потужність відновлюваних джерел. Ми вже стоїмо на цій межі», – заявив очільник «Укренерго».

Хто винен і що робити

У виникненні загрози перегріву ринку «зеленої» генерації Всеволод Ковальчук звинувачує Міненерговугілля. За його словами, «Укренерго» не має права відмовити у видачі дозволів на будівництво об'єктів ВДЕ потенційним інвесторам, тоді як профільне міністерство – «це абсолютний треш», який нічого не робить для вирішення цієї проблеми.

Зі свого боку керівник експертної групи директорату енергоринків Міненерговугілля Олександр Мартинюк аналогічним чином знімає відповідальність із галузевого відомства, заявляючи, що міністерство не може юридично ввести обмеження на видачу дозволів на приєднання до мереж.

У зв'язку з цим виникає закономірне питання: а хто це зробити зможе? І хто має бити на сполох, озвучуючи необхідність прийняття відповідних рішень на урядовому рівні? Можливо, це ті ж Міненерго і так званий системний оператор в особі «Укренерго»? Адже ситуація, коли глава НЕК заявляє про небезпеку безконтрольного видачі ТУ, а його заступники паралельно продовжують укладати з девелоперами все нові договори, не виглядає логічною.

На думку представників консалтингових компаній, основними причинами ситуації, що склалася в галузі, є відсутність на урядовому рівні належної політичної волі. У країні відсутній єдиний центр вироблення енергетичної політики, а наявні стейкхолдери зосереджені переважно на лобіюванні інтересів тих чи інших галузевих монополістів або бізнес-адміністративних груп. Приймати політично непопулярні рішення почасти просто нема кому.

Водночас, як вважає власник групи компаній «Акванова» і співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний, ситуація з видачею великої кількості дозволів на приєднання до мереж не є критичною, оскільки далеко не всі з них будуть реалізовані.

«Одним із ворогів відновлюваної енергетики є спекулянт. Це та людина, яка інвестувала в оформлення документів і хоче на цьому заробити. Вона нічого не побудує в кінці. Ті люди, які отримали 95% технічних умов, і ті, які будують електростанції, – це різні люди», – зазначив Ігор Тинний.

Власне, прийнятий у другому читанні законопроект №8449-д і передбачає вирішити проблему так званих мертвих,3 ТУ шляхом обмеження термінів їхньої дії. Для СЕС – це два роки з моменту отримання, для інших видів ВДЕ – три роки.

План сталого розвитку ВДЕ

Первісна фаза інвестиційного сплеску на базі фіксованого «зеленого» тарифу в галузі добігає кінця. І щоб забезпечити подальший сталий розвиток відновлюваної енергетики, учасникам доведеться об'єднатися навколо ухвалення загальних, взаємоприйнятних і довгострокових правил гри.

На думку галузевих експертів, подальший сталий розвиток відновлюваної енергетики можливо забезпечити за допомогою наступних кроків:

Введення відповідальності виробників ВДЕ за небаланси, тобто за різницю між заявленою потужністю і фактичної. Така відповідальність вводиться після того, як ринок електроенергії буде визнаний ліквідним, але не пізніше 2024 року. Цей крок дозволить скоротити потребу енергосистеми в маневрених потужностях для балансування ВДЕ.

Як стверджує генеральний директор KNESS Сергій Шакалов, його компанія незабаром запропонує ринку системи прогнозування вироблення електроенергії з імовірністю до 10%. Це дозволить суттєво скоротити небаланси ВДЕ.

Спорудження в Україні energy storage. На цей час Міненерговугілля розробляє пакет нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток в країні хімічних накопичувачів електроенергії і залучення інвесторів. Проекти зі спорудження energy storage будуть реалізовуватися на аукціонах.

Пріоритетний розвиток великої гідроенергетики. Саме ГЕС і ГАЕС є найбільш ефективними акумуляторами електроенергії з економічної і технічної точок зору. Відповідно до галузевих програм, частку вироблення електрики великими гидростанциями планується збільшити до 2026 року з нинішніх 7–10% до 15,5%.

Оптимальне спорудження ВДЕ за потужністю і регіонами розміщення. Для енергосистеми набагато ефективніше мати якомога більше дрібних, ніж великих, СЕС та ВЕС, які рівномірно розташовуватимуться по всій території. Крім того, ВДЕ доцільно будувати в енергодефіцитних, а не профіцитних регіонах, що дозволить заощаджувати електроенергію при її транспортуванні.

Забезпечення ефективності аукціонів. Ця мета досягається через застосування таких принципів, як прозорість, змагальність, фінансова доцільність, збалансованість соціально-економічних критеріїв, рівність прав і обов'язків для учасників, а також відповідальність за виконання результатів аукціонів.

Перегляд Енергетичної стратегії. Як свідчить світовий досвід, ціна електроенергії ВДЕ неухильно знижується через технологічний прогрес, а також у зв'язку з впровадженням конкурентної аукціонної торгівлі. Згідно з прогнозами світових агентств, уже в найближчі роки показник LCOE (середня собівартість електроенергії протягом всього життєвого циклу електростанції) поновлюваних джерел зрівняється або буде нижчим, ніж у об'єктів традиційної енергетики. У цьому разі досягнення 100-відсоткового рівня виробництва електрики об'єктами ВДЕ перетворюється з футурології на реальність. У 2018 році в Португалії було вироблено відновлюваної генерацією 115% необхідної електроенергії.

У зв'язку з цим Україні необхідно визначитися, який шлях обрати? Є дві альтернативи. Перша: здійснювати модернізацію ТЕС і АЕС і продовжувати термін їхньої служби. Друга: поступово виводити традиційну енергетику з експлуатації і повністю переходити на ВДЕ, як екологічно чисту і безпечну технологію виробництва електроенергії, яка забезпечує повну енергетичну незалежність країни.

Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber

По материалам: mind.ua
ELEKTROVESTI.NET экономят ваше время
Подпишитесь на важные новости энергетики!
Подпишитесь на ЭлектроВести в Твиттере
Самое читаемое