Судовий процес проти Міністерства тривав з 2018 року, саме тоді був поданий позов, щоб визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря». 

Тоді ж суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача, й цим забрав у державної екологічної інспекції право нараховувати збитки, скажімо, за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, на які відсутній дозвіл. Не могли в Інспекції нараховувати кошти і за понаднормові залпові викиди речовин в атмосферне повітря виробництвами, а також – за аварійні викиди. Інакше кажучи, великі металургійні підприємства забруднювали б повітря і за це не платили б жодної копійки.

 У Міністерстві не погодилися, що відшкодування державі за понаднормові викиди у повітря  поза законом й подали касаційну скаргу. До 15 жовтня 2019 року тривали засідання – саме цього дня  Верховний суд виніс вирок, де задовольнив вимоги Міністерства й визнав наказ №639 таким, що відповідає нормам законодавства. 

Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber