До сих пір надтонкі органічні сонячні елементи проводилися методами центрифугування або термального напилення, але ці технології не масштабуються та обмежують геометрію фотоелементів. Як електрод ці методи використовують прозорий та провідний, але крихкий та жорсткий матеріал оксид індію-олова.

Команда інженерів з Науково-технологічного університету ім. короля Абдалли розробила чорнило для друку сонячних елементів - прозорих, гнучких та провідних. За основу вони взяли полімер полістіролсульфонат. Між шарами електродів знаходиться органічний фотогальванічний матеріал. Всі пристрої цілком можна покрити паріленом, гнучким, водовідштовхувальним та біосумісним матеріалом.

Хоча струменевий друк - дуже недорогий та зручний для масштабування метод виробництва, розробка функціональних чорнил виявилася непростою справою. Варто було подолати міжмолекулярні сили між картриджем і чорнилом, щоб отримати дуже дрібні краплі з крихітного сопла. Також важливу роль відіграють розчинники, оскільки процес висихання впливає на якість плівки.

Після оптимізації складу чорнила для кожного шару вчені надрукували сонячні елементи на скло, щоб перевірити їх продуктивність. І домоглися ККД 4,73%, побивши попередній рекорд для повністю надрукованих фотоелементів (4,1%). Також вперше була досягнута можливість друку на надтонкій гнучкій підкладці з ККД 3,6%.

Раніше ЕлектроВісті писали, що консорціум німецьких вчених оголосив про розробку сонячних панелей з рекордною ефективністю. Проаналізувавши тандемні сонячні елементи на основі перовскита та кремнію, вчені розробили схему нових панелей з ККД 33%, придатних для масового виробництва. Новий ККД відразу на 50% краще поточного рекорду ефективності сонячних панелей в 22,3%. Чотири найбільших німецьких виробники енергообладнання вже готують базу для швидкого запуску розробки в серію.

А дослідники з Університету Аалто (Фінляндія) розробили фотоелектричні пластину, яка має зовнішню квантову ефективність 132%.

Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber