Очікується, що крім збільшення надходжень до державного бюджету, ці зміни хоча б трохи збалансують фінансову систему енергоринку, яка потерпає від багатомільярдних боргів.

Учасники ринку вже виступили з жорсткою критикою цієї пропозиції та не виключають, що оскаржуватимуть її в суді.

Якою буде ставка акцизу та на продаж "зеленої" електроенергії та що взагалі відбувається з цією ініціативою Офісу президента Зеленського?

Зниження "зеленого" тарифу не допомогло

В останні роки частка електроенергії з відновлюваних джерел невпинно зростала, а разом з нею – виплати тим, хто її виробляє.

Якщо у 2017 році обсяг "зеленої" електроенергії становив приблизно 1,5% від загального балансу відпущеної електроенергії, то за підсумками 2020 року його частка сягнула 12,4%.

Це стало причиною для перегляду тарифів, який зі скрипом прийняли влітку минулого року. На момент ухвалення цього рішення – травень 2020 року – борги держави перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел перевищували 22 млрд грн.

Тоді, підписуючи меморандум, влада взяла на себе зобов’язання розрахуватися з "зеленими" та не допускати виникнення боргів в майбутньому.

За підрахунками Міненерго, реалізація меморандуму мала знизити фінансове навантаження на споживачів електроенергії на 6 млрд грн на рік, або ж на 2 млрд євро за весь термін дії "зеленого" тарифу – до кінця 2029 року.

Утім, вже тоді в уряді розуміли, що реалізувати обіцяне буде вкрай важко, оскільки рішення в такій формі не тільки не вирішувало актуальні проблеми ринку, а й актуалізувало старі.

У підсумку так воно й вийшло: борги перед "зеленими" за 2020 рік не зникли, а лише скоротилися до 17,3 млрд грн. На травень 2021 року держава винна їм близько 20 млрд грн.

Розуміючи, що такий розвиток подій є цілком імовірним, влада ще минулого року взялася шукати додаткові можливості для фактичного зниження зеленого тарифу.

Акциз для "зелених"

Питання запровадження акцизу на продаж електроенергії з відновлюваних джерел обговорювалося ще влітку минулого року. Перша згадка про це з’явилась приблизно через місяць після вже згаданого підписання меморандуму з ВДЕ-інвесторами.

З ініціативою виступила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка запропонувала встановити ставку у 3,2%. Це мало допомогти погасити борги перед "зеленими", які на той момент перевищували 20 млрд грн.

Представники останніх тоді виступили з різкою критикою рішення та наголосили, що питання введення акцизів не належить до повноважень НКРЕКП, і це можливо реалізувати лише через зміни до Податкового кодексу.

Місяць тому Міністерство фінансів завершило роботу над текстом змін до Податкового кодексу, серед яких і запровадження акцизу з продажу "зеленої" електроенергії. Щоправда розмір можливої ставки в документі не вказувався.

Тоді співрозмовники ЕП повідомляли, що обговорюється широкий діапазон можливо ставки податку: від 3,2% до 40%. Хоча вже тоді зізнавались, що в запровадження 40% ставки мало хто вірить.

Що змінилось з того часу? "На сьогодні найбільш ймовірний сценарій – 3,2%. Саме така ставка прописана в запропонованому законопроєкті", - каже співрозмовник ЕП в уряді.

"Продовжується доопрацювання, саме питання акцизу – дуже активно обговорюється. Масла у вогонь підлила ситуація навколо недоплат податку на прибуток. Це пожвавило дискусію, оскільки маніпулювати акцизом змоги не буде", – додав він.

Йдеться про оприлюднену напередодні у ЗМІ інформацію, що через падіння курсу гривні власники "зеленої" генерації суттєво знизили сплату податку на прибуток. При цьому найбільший гравець на ринку виробництва електроенергії з відновлюваних джерел – ДТЕК – показав від'ємне значення по сплаті згаданого податку.

За даними ЕП, доопрацювати документ мають вже найближчим часом, а його реєстрація у Верховній раді очікується вже наступного тижня.

Учасники ринку готові судитись

Опитані ЕП учасники ринку прогнозовано виступили проти можливого запровадження акцизу.

Зокрема, представники чотирьох профільних асоціацій надіслали прем’єру, спікеру парламенту, головам профільних комітетів та міністру фінансів, листа в якому висловилися проти "нових" податків та назвали пропозицію "додатковим зниженням "зеленого" тарифу".

Засновник групи компаній, що є операторами малих ГЕС і СЕС на "зеленому" тарифі, Ігор Тинний вважає ініціативу "вульгарною та передбачуваною, як і все, що наробили в енергетичній сфері в останні роки".

"Шулери обдурили інвесторів у серпні 2020 року, закликаючи не судитися при відносно невеликому примусовому і ретроспективному зниженні тарифів заради обіцяної стабілізації ринку та погашення боргів. По факту зробили все навпаки.

Короткий підсумок: повна стабілізація ринку не досягнута; мільярдні крадіжки не зупинені, а постфактум припинялися лише після публікацій в пресі; умови меморандуму з виробниками електроенергії не виконані; замість 70% обіцяного погашення старих боргів погашено аж 20%", - додав Тинний.

Проти виступили і в компанії ДТЕК, яка є найбільшим (частка ринку 25%) виробником "зеленої" електроенергії в Україні.

"Компанія не підтримує введення акцизу. Ініціатива призведе до порушення меморандуму про взаєморозуміння між профільними асоціаціями і урядом, що мав врегулювати проблемні питання у сфері "зеленої" генерації", - наголосили в прес-службі ДТЕК.

До п'ятірки провідних виробників "зеленої" електроенергії у 2020 році також входили: компанія Windcraft, китайська CNBM, VR Capital .

Голова парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Андрій Герус наголошує, що акциз в 3,2% для "зелених" - це пільга, яка з’явилася у 2019 році.

"До запуску ринку електроенергії акциз в 3,2% був для всіх, включно з "зеленими". Потім від цієї пільги вирішили відмовитися. Бюджет має наповнюватися, якби всі платили податок на прибуток, то питань немає. Коли цього не робиться, то у Мінфіну виникає потреба шукати кошти в інших місцях. Мінфін шукає і знаходить там, де може", - пояснює Герус.

Ігор Тинний в свою чергу не виключає, що виробники електроенергії з відновлюваних джерел будуть оскаржувати ініціативу влади в суді.

"Однозначно ті, хто матиме можливість судитися з державою Україна, будуть змушені піти на цей крок. Я точно буду голосувати за оспорювання в українській та інших юрисдикціях. Суди щодо оскарження порушень прав інвесторів стають повсякденністю", - додав він.

Попри спротив "зелених" та відкриті погрози щодо можливих судових позовів схоже, що це питання вже вирішене на найвищому рівні.

"Політична ініціатива пішла з Офісу президента, а технічним виконанням займався Мінфін, який дивився, де є лазівки, пільги чи преференції, які треба закрити", - відповів співрозмовник ЕП в парламенті на запитання, хто саме запропонував обкласти "зелених" додатковим податком.

Яким буде ефект

В парламенті очікують, що надходження від запровадження акцизу в 3,2% в залежності від курсу євро приноситиме державному бюджету щороку додаткові 2 млрд грн.

При цьому тільки боргів на ринку зараз близько 20 млрд грн. І це без урахування необхідності проведення щомісячних виплат.

За даними Національної комісії з регулювання енергетики, у 2019 році обсяг виплат по "зеленому тарифу" становив близько 26 млрд грн, а у 2020 році – вже 40,6 млрд грн.

"В цьому році 55-60 мільярдів гривень треба заплатити "зеленим". Дефіцит – близько 10 мільярдів гривень. Звичайно, 2 мільярдів мало, але все-одно це зменшує дефіцит. Залишиться знайти ще 8 мільярдів", - каже співрозмовник в парламенті.

Раніше ЕлектроВісті писали, що системний оператор НЕК «Укренерго» не застосовував обмеження потужності електростанцій, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії, в нічні години в період 5-10 травня.

Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber