Про це йдеться у дорожній карті реалізації політики щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року розробленій НБУ разом із Міжнародною фінансовою корпорацією, яка входить до групи Світового банку.

За словами голови НБУ Кирила Шевченка, політика Нацбанку з розвитку сталого фінансування передбачає чотири складники. «По-перше, це імплементація екологічних, соціальних та управлінських (ESG) факторів у систему корпоративного управління банків (2022 року) та небанківських фінустанов (з кінця 2024 року), по-друге, правління екологічними та соціальними ризиками, - пояснює він. - Ми плануємо інтеграцію управління переліченими ризиками у загальну систему управління ризиками фінансових установ для банків з 2023 року, для небанківських установ з кінця 2024 року - це на постійній основі забезпечить виявлення, моніторинг, контроль та пом'якшення таких ризиків на кожному етапі роботи з проектами, а також і у безпосередній діяльності цих установ".

Третім складником стане оцінювання та відбір проектів для фінансування з урахуванням їхньої ролі в сталому розвитку, зауважує Кирило Шевченко. «Фінустанови під час відбору проектів для фінансування зобов’язуватимуться оцінювати їхній вплив на екологію, сталість економічної діяльності та енергоефективність»,- уточнює він.

Четвертий складник – це обов'язкове розкриття фінустановами інформації про сталий характер їхньої діяльності, резюмує голови НБУ. "Ми розробимо рекомендації з розкриття такої інформації, для банків до кінця 2023 року, для небанківських установ – до кінця 2024 року", – зауважив Кирило Шевченко.

Раніше повідомлялося, що екоінспекція нарахувала "АрселорМіттал Кривий Ріг" 450 мільйонів за шкоду довкіллю

Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber