У дослідженні вказується, що доходи українських компаній, що експортують свою продукцію до ЄС, скоротяться на 361 млн євро у 2026 році, а у 2030 році показник досягне 396 млн. євро. Зокрема, експерти прогнозують, що прибуток до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань, буде знижуватися до 295 млн євро на рік внаслідок скорочення обсягів експорту та до 101 млн євро внаслідок додаткового тарифу.
Дія CBAM поширюватиметься на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній). Це, як зазначають у Брюсселі, сектори з найбільшими викидами вуглекислого газу.
За оцінками аналітиків, найбільш негативний вплив CBAM зазнають експортери металургійної продукції. Механізм призведе до скорочення прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань з 219 млн євро у 2026 році до 248 млн євро у 2030 році. Наголошується, що запровадження CBAM призведе до скорочення експорту української металургійної продукції до ЄС на 9%.
Прибуток до вирахування витрат українських експортерів електроенергії скорочуватиметься в діапазоні від 115 млн євро до 122 млн євро протягом 2026-2030 років, якщо інтеграція української та європейської енергосистем відбудеться у 2023 році.
Доходи сектора добрив та хімречовин знижуватимуться зі зворотною динамікою: на 25 млн євро у 2026 році до 23 млн євро у 2030 році. Обсяг експорту цей період скоротиться на 38%.
Найменше CBAM вплине на цементний сектор. Скорочення прибутку до вирахування компаній прогнозується на рівні 1,6 млн євро у 2026 році та до 3,5 млн євро у 2030 році. Обсяг експорту скоротиться незначно.
Водночас аналітики зазначають, що додаткове навантаження на український бізнес надасть внутрішня система торгівлі викидами - СТВ. За умови, що українська СТВ буде запущена у 2025 році та поширена на сектори енергетики, металургії, добрив, аміачної та цементної промисловості, скорочення доходів українських виробників становитиме від 3,2 млрд євро до 25,9 млрд євро протягом 2025-2030 років. залежно від сценарію.
Як повідомлялося, Єврокомісія у липні презентувала пакет законопроєктів, який отримав назву Fit for 55, для скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року та реалізації проміжних цілей стратегії Green Deal щодо досягнення Євросоюзом кліматичної нейтральності до 2050 року.
Водночас ЄК представила структуру механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) для імпортерів до ЄС, щоб уникнути ситуації, коли європейські підприємства захочуть переїхати за межі ЄС, щоб не платити за викиди СО2.
CBAM буде доповненням європейської СТВ, але замість квот вводяться спеціальні CBAM-сертифікати, які купуватимуть імпортери вуглецевої продукції в ЄС. Ціни сертифікатів розраховуватимуться на основі середньої аукціонної ціни квот у рамках європейської системи торгівлі викидами (EU ETS).
Згідно з планом дій, з 2023 року розпочнеться перехідний період, коли компанії почнуть повідомляти про викиди СО2, зафіксовані при виробництві відповідної продукції. Механізм враховуватиме обсяг прямих викидів СО2, отриманих під час виробництва продукції, без включення першому етапі непрямих викидів, отриманих за споживання «брудної» електроенергії.
При цьому ЄК пропонує компаніям купувати CBAM-сертифікати, починаючи з 2026 року, коли механізм запрацює повноцінно. Це, на думку ЄК, допоможе компаніям поза межами ЄС поступово адаптуватися до системи сертифікатів.
До кінця перехідного періоду ЄК також має намір переглянути список секторів CBAM щодо розширення сфери дії механізму та можливого включення непрямих викидів.
Під дію CBAM підпадають компанії з усіх країн поза ЄС, крім тих, що беруть участь у європейському СТВ або мають пов'язану з ЄС національну СТВ. Це стосується членів Європейської економічної зони та Швейцарії.
Раніше повідомлялося, що
Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber
