Але найуразливішим вважається газовий сектор. Влада ЄС розробляє екстрені плани на випадок, якщо газпром з власної ініціативи відмовиться від експорту, щоб помститися Заходу за посилення антиросійських санкцій.

Поки європейські політики демонструють свою безпорадність в ухваленні ефективних рішень, які зупинять війну, розв'язану путіним проти України, звичайні громадяни країн ЄС демонструють значно більше рішучості.

Пропонуємо читачам адаптований переклад репортажу агенції Reuters із селища Овершильд нідерландської провінції Гронінген, де розташоване найбільше у світі газове родовище (його запаси здатні замінити російський імпорт). Ще зовсім недавно місцеві мешканці хотіли тут зупинити видобуток через високі сейсмічні ризики. Але атака росії на Україну радикально змінила їхню думку.

Руйнування звичного світу

Фотографії розбомблених лікарень і багатоквартирних будинків по всій Україні нагадали Дженні та Берту Шраге про їхню рідну країну в часи Другої світової війни. Потім пенсіонери з півночі Нідерландів зрозуміли, що їхня територія має ресурс, який може допомогти вповільнити кампанію путіна, – це природний газ.

Подружжя Шраге живе над Гронінгенським газовим родовищем – найбільшим у Європі. Дженні та Берт виступали проти видобутку газу відтоді, як десять років назад землетруси стали змушувати їх залишити свій будинок. Зараз, як і більшість опитаних у провінції Гронінген, вони кажуть, що можуть дозволити качати більше газу, якщо це допоможе Україні.

«Я ніколи не думав, що ці слова зірвуться з моїх вуст», – каже Берт Шраге, колишній помічник викладача Гронінгенського університету, стоячи біля українського прапора на підвіконні.

Будинок його родини, збудований 1997 року, довелося знести та відновити минулого року після того, як він був визнаний небезпечним через землетруси, викликані видобутком газу.

Подружжя Шраге розповіло, що майже кожен будинок у їхньому селищі Овершильд із населенням 500 осіб потребує капітального ремонту або заміни. Жителі по всьому регіону роками прагнули того, щоб газове родовище було закрите.

«путину вдалося змінити мою думку, – сказав Берт Шраге.

Нові амбіції

Його відповідь ілюструє раптове зрушення в енергетичній політиці Європи, спричинене вторгненням росії в Україну 24 лютого. Вторгнення, яке Президент України Володимир Зеленський порівняв із падінням нової залізної завіси на континенті, висвітлило залежність Європи від російських енергоресурсів і спровокувало боротьбу за джерела енергії альтернативних постачальників – від Сполучених Штатів та Катару до Японії, щоб залучити частину імпорту скрапленого природного газу (СПГ) в Європу.

росія заперечує, що атакує мирних жителів, і заявляє, що проводить «спецоперацію» з демілітаризації України. Навіть у розпал конфлікту російський газ, як і раніше, йде до Європи, становлячи 40% від загального обсягу постачання. Представник російського міністерства закордонних справ заявив, що внаслідок санкцій проти москви ЄС платитиме щонайменше утричі більше за нафту, газ та електроенергію.

У різних країнах ЄС, від Німеччини до Великобританії, політики, які наполягали на скороченні видобутку вуглеводнів для боротьби з кліматичними змінами, змушені згортати свої амбіції. Берлін розглядає питання щодо продовження строку служби вугільних та атомних електростанцій. Британські законодавці закликали уряд зняти мораторій на гідророзрив пласта.

На крайній випадок

Родовище Гронінген містить близько 450 млрд кубометрів газу, який можна видобувати на користь споживачів. За словами Рене Петерса, фахівця з газу Нідерландської організації прикладних наук, це майже трирічний обсяг європейського імпорту з росії.

Завдяки природному газу з Гронінгена понад пів століття опалювалися будинки, вироблялася електроенергія та розвивалася промисловість як у Нідерландах, та й на всьому континенті.

За даними Статистичного управління Нідерландів, у період з 2000 до 2018 року країна експортувала газу на суму 202 млрд євро ($221 млрд) до Німеччини, Бельгії та Франції.

Наукові дослідження показали, що підземний видобуток газу може дестабілізувати ґрунт над родовищами. Нідерландська служба з нагляду за видобутком газу попередила, що роботи навіть на низькому рівні здатні збільшити ризик землетрусів для людей, які живуть у небезпечних будинках.

Уряд Нідерландів повідомив у березні, що влада, як і раніше, прагне закрити родовище в Гронінгені якнайшвидше, до 2023 або 2024 року. Але в цій же заяві йдеться, що «нова невизначеність через російське вторгнення в Україну» означає, що газ Гронінгена може знадобитися «на крайній випадок».

Подружжя Шраге стверджує, що їм довелося використати 25 000 євро ($27 400) зі своїх пенсійних заощаджень, щоб закінчити відновлення власного будинку. Вони хочуть, щоб уряд пообіцяв компенсувати будь-які витрати, пов'язані з потенційними новими збитками.

«Настрої в нашому селищі перекинулися з ніг на голову. Але якщо ми можемо перетворити ситуацію навколо Гронінгена на щось позитивне та сприяти припиненню війни в Україні, то нам потрібно це зробити», – сказав Берт Шраге.

Процвітання і біль

Це була драматична зміна в поглядах жителів провінції Гронінген. Усього за кілька тижнів до того, як росія вторглася в Україну, подружжя Шраге брало участь у демонстрації проти продовження видобутку газу.
Газове родовище, відкрите 1959 року – одне з найбільших у світі. Це символ післявоєнного процвітання Нідерландів та всієї континентальної Європи.

Коли 1982 року видобуток газу досяг максимуму, Гронінген забезпечував майже п'яту частину річного державного бюджету Нідерландів. Із цих коштів фінансувалися великі інфраструктурні проєкти. Мільйони домогосподарств та підприємств були підключені до загальнонаціональної системи трубопровідних та електричних мереж, що стимулювала промислове зростання.

«Користь для самої провінції Гронінген від розробки родовища була нікчемною», – сказав Ян Вігболдус, голова Groninger Gasberaad, місцевої громадської організації, створеної для рохзв'язання проблем, пов’язаних із видобутком газу.

Організована опозиція почалася ще 2009 року, проте жителям знадобилося багато часу, щоб домогтися ремонту своїх будинків. Тільки у 2015-муу влада визнала землетрус загрозою безпеці.

У 2018 році активісти змогли домовитися з державою про компенсацію значної частини витрат на ремонт будинків, а у лютому 2022-го звернулися до арбітражу з новими вимогами щодо відшкодування збитків.

Сильний землетрус може залишити без житла багато родин. До кінця січня 2022 року лише 14% із понад 27 000 будинків урядова комісія визнала безпечними. Цей процес верифікації виявився розтягнутим у часі: місцеві жителі почали подавати свої заяви та звіти ще в 1990-ті роки, і на сьогодні оформлено понад 200 000 звітів про пошкодження.

Сувора реальність

Ситуація в Україні змусила мешканців Гронінгена переоцінити свої ризики.

Подружжя Шраге каже, що бойові дії в Україні відродили спогади про окупацію Нідерландів нацистами під час Другої світової війни. Люди в провінції Гронінген тоді були змушені рити окопи, а загородження на узбережжі Північного моря, які могли сповільнити просування ворожої армії, було зруйновано.

Нещодавні опитування громадської думки в Нідерландах показують, що уряд може розраховувати на підтримку населення, якщо відмовиться від повного закриття Гронінгенського родовища для скорочення постачання російського газу.

Зокрема, 61% із 3000 респондентів у Гронінгені заявили під час опитування газети Dagblad van Noorden, що вони готові підтримати збільшення місцевого виробництва газу, якщо це зменшить енергетичну залежність від москви.
Національне опитування для програми новин EenVandaag на громадському телебаченні Нідерландів наприкінці лютого показало: 63% із понад 21 000 респондентів готові підтримати відновлення видобутку газу в Гронінгені, якщо росія припинить експорт до Європи.

«Тут будинки можуть впасти через проблеми з безпекою. А в Україні – справжнє кровопролиття», – сказав активіст Ян Вігболдус.

Зворотній бік

Військова кампанія москви в Україні спровокувала посилення негативу проти російських енергоносіїв. Сполучені Штати заборонили постачання російської нафти, а Єврокомісія розробила план скорочення імпорту російського газу на дві третини 2022 року.

Західні санкції, спрямовані проти економіки росії та оточення путіна, можуть призвести до ескалації конфронтації з кремлем, який погрожує помститися блокуванням постачання газу до Німеччини трубопроводом «Північний потік – 1».

Якщо це станеться, збільшення видобутку на Гронінгені може допомогти компенсувати дефіцит палива регіонам Німеччини, Франції та Бельгії, що межують із Нідерландами.

Але, як і інші короткострокові рішення, пов'язані з ширшим використанням вугільних електростанцій, це може підірвати зусилля ЄС зі скорочення споживання викопного палива.

Раніше повідомлялося, що ЄС може ввести ембарго на російські нафту та газ

Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber