Вон Хі Рьонг, Високий представник комісії новообраного президента Юн Сук Йоля, розказав, що дії колишнього президента Мун Чже Іна, які мали на меті зменшення частки ядерної енергетики в балансі Південної Кореї, призвели до збільшення об'єму викидів парникових газів та могли збільшити рахунки за електроенергію. 

«Адміністрація Юна повинна розробити нові плани, які будуть чесними, реалістичними та відповідальними» — зазначив Вон.

З огляду на вторгнення Росії в Україну, а також на пандемію коронавірусу, Вон також припустив, що зобов’язання Муна щодо досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року можуть бути змінені та адаптовані для дій під час глобальних криз.

Кім Йонг Су, професор ядерної інженерії в університеті Ханянг в Сеулі, сказав, що війна в Україні викрила, що чинна ядерна політика країни насправді нежиттєздатна.

«Енергетична безпека та різке підвищення цін на енергоносії — фактори, які вийшли на перший план під час кризи в Україні», – сказав він.

Південна Корея має ядерних 24 реакторів. У 2019 році вони виробили 139 ТВт·год електроенергії. Це зробило країну п’ятим за величиною виробником ядерної енергії у світі. За даними Управління енергетичної інформації США, на атомну енергію припадає 26% загальної генерації.

Відповідно до плану поетапної відмови від ядерної енергії, до 2034 року в країні мало залишитися 17 робочих реакторів: будівництво нових  електростанцій мало бути призупинено, а старі електростанції мали бути виведені з експлуатації.

У той самий час критики плану вказують на дефіцит альтернативних джерел енергії.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2019 році вугільна генерація становила 42% енергетичного балансу Південної Кореї, а природний газ — 25%. Частка сонячної та вітрової енергії становила лише 4,7%  від загальної генерації у 2021 році, що менше половини середньосвітового показника.

«У той час, як країни з розвиненою економікою швидко рухаються до майбутнього, що базується на ВДЕ, Південна Корея тримається за енергетичну модель, яка залежить від викопного палива», — сказав Джуджін Кім, директор правозахисної організації Solutions For Our Climate.

«Однією з найбільших перешкод є державна компанія Kepco, яка належить державі. Вона фактично має монополію на енергетичний сектор і зацікавлена ​​у збереженні своїх активів викопного палива».

Південна Корея входить у п’ятірку світових імпортерів викопного палива. За даними Ember, екологічного аналітичного центру, понад 20% від загального імпорту вугілля у країну в 2020 році надходило з Росії.

Минулого тижня стало відомо, що компанія Korea Western Power не здійснювала жодних додаткових закупівель російського вугілля після вторгнення в Україну.

"Ми дотримуємося наявних контрактів, але припинили укладати будь-які нові контракти з Росією", - сказав представник.

Раніше повідомлялося, що Греція прискорить програму розвідки та експлуатації вуглеводнів в Іонічному морі та біля острову Крит

Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber