Німеччина відмовляється від атомної енергії, розпочала поетапне відключення вугільних електростанцій, підтримує ембарго на імпорт російського вугілля і допускає можливість припинення поставок газу з Росії, чи то внаслідок ембарго ЄС, чи через рішення Москви перекрити кран. Але як у такій ситуації найбільша економіка Європи з населенням у 83 мільйони людей збирається забезпечити себе електроенергією? Чи немає загрози, що найпізніше наступної зими німці раптом опиняться без світла?
Інститут DIW вивчив можливості німецької електроенергетики
Ні, стверджують науковці Німецького інституту економічних досліджень (DIW) у Берліні, такої небезпеки не буде ні 2023 року, ні надалі. Колектив із дев'яти спеціалістів під керівництвом професорки Клаудії Кемферт (Claudia Kemfert), яка очолює відділ енергетики, транспорту та екології, представив дослідження з математичними моделями розвитку ситуації в електроенергетиці ФРН.
Підкреслимо: потреби обробної промисловості у природному газі як енергоносії та сировині, а також питанняопалення житла у даній праці не розглядалися. Йдеться виключно про електрику, про генерацію електроенергії.
Дослідження містить дві ключові тези. Перша - нема потреби відмовлятися від відключення до кінця 2022 року останніх трьох наявних енергоблоків атомних електростанцій (АЕС). Друга - уряду ФРН не доведеться переглядати свій план дострокового закриття всіх вугільних електростанцій уже 2030 року замість наміченого раніше 2038 року. Однак наступного року треба бути готовим до істотного збільшення вугільної генерації електроенергії.
Атомна енергетика ФРН також сильно залежна від Росії
Теза про відключення АЕС є реакцією на пропозиції тимчасово відкласти остаточну відмову Німеччини від атомної енергетики, намічену на кінець цього року. З такою ідеєю деякі німецькі політики та ЗМІ почали виступати ще минулої осені в умовах різкого подорожчання природного газу. На тлі війни Росії проти України та дискусій про необхідність запровадження ембарго ЄС на імпорт російських енергоносіїв заклики переглянути рішення, ухвалене у 2011 році під враженням аварії на японській АЕС "Фукусіма", залунали наполегливіше.
Так, на початку квітня Маркус Зедер (Markus Söder), прем'єр-міністр Баварії та лідер консервативної партії ХСС (блок ХДС/ХСС на федеральному рівні перебуває в опозиції), запропонував "як мінімум на п'ять років" подовжити термін дії не тільки трьох енергоблоків АЕС, що залишилися, але ще й двох з тих трьох, що були відключені в грудні 2021 року. Принаймні доти, доки Німеччина не забезпечить собі заміну газу з Росії.
Цю пропозицію, як і варто було очікувати, різко розкритикували деякі німецькі екологічні організації, зокрема BUND та Greenpeace. Проте наголос вони зробили при цьому не на екологію, а на вкрай актуальну зараз тему зниження залежності від постачання російських енергоносіїв. Вони нагадали, що приблизно 40 відсотків європейського імпорту урану припадають на Росію і Казахстан і що енергоблоки німецьких АЕС, що залишилися, також значною мірою працюють на російському ядерному паливі.
Німеччина обійдеться без трьох АЕС та половини газової генерації
Тим часом вчені DIW (прихильники відмови від атомної енергії) підійшли до проблеми з чисто кількісної точки зору - за основу свого аналізу вони взяли потужність наявних електростанцій та обсяги виробленої ними електроенергії.
При цьому науковці спиралися на дані за 2020 рік, коли через пандемію споживання електрики знизилося в ФРН у порівнянні з попереднім роком на 3,5 відсотка. Автори дослідження вважають, що і в нинішньому році, і наступного року попит на електроенергію з боку промислових споживачів виявиться приблизно так само низьким через надзвичайну дорожнечу енергії, що змушує знижувати обсяги виробництва, та інших кризових явищ, приміром, перебоїв у логістичних ланцюжках та вимушених простоїв на підприємствах.
Тож після відключення трьох енергоблоків АЕС, що залишилися, виробництво електроенергії в Німеччині скоротиться в 2023 році на 64 терават-години (ТВт-год). Ще 43 ТВт-год буде недоотримано у разі скорочення на 45 відсотків генерації на газових електростанціях: у 2020 році вони виробили рекордні за ціле десятиліття 95 ТВт-год. Таким чином, вчені DIW підрахували, що навіть у разі повного припинення постачання газу з Росії доведеться відключати не всі, а приблизно лише половину німецьких газових електростанцій, а решта зможуть і надалі працювати завдяки імпорту з інших країн.
А що стосується завдання компенсувати втрату більш ніж ста терават-годин електроенергії, то з нею, згідно з розрахунками авторів дослідження, цілком впорається відновлювана енергетика - вітряні генератори, сонячні батареї, біогазові установки, гідроелектростанції - за умови гнучкого збільшення в необхідних обсягах виробництва на вугільних електростанціях.
ВДЕ вже виробляють у Німеччині половину електрики
Тим, хто мало знайомий із сучасною німецькою електроенергетикою, подібний план може видатися ілюзорним, проте нагадаємо, що ще в першому півріччі 2020 року німецька електроенергетика вперше виробила за допомогою відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) понад половину електрики - 50,2 відсотка. У 2021 році цей показник знизився до 42,2 відсотка, а в першому кварталі цього року знову перевищив 50 відсотків.
Чудово розуміючи, наскільки велику роль у роботі ВДЕ відіграє погода, вчені DIW вивели на основі метеорологічних даних за період з 1980 по 2019 роки середні величини ймовірної кількості вітру та сонця. Після цього вони підрахували вже наявний потенціал вітряної та сонячної енергетики та приплюсували ті потужності, які, згідно з наявними планами, ще з'являться до літа 2023 року.
В результаті вийшло, що виробництво за допомогою лише цих двох основних типів ВДЕ може зрости з 153 ТВт-год у 2020 році до приблизно 184 ТВт-год у наступному. Залежно від погоди та інших факторів, цей показник може виявитися на 15 ТВт-год нижчим або на 17 ТВт-год вище, зазначається в дослідженні.
Різке збільшення експлуатації вугільних електростанцій триватиме лише рік
Обсяги електроенергії, що бракують, цілком зможуть покрити вугільні електростанції. У 2015 році вони забезпечили 270 ТВт-год, а до 2020 року їхній показник виробітку електроенергії знизився до 130 ТВт-год, зазначають вчені DIW.
Однак самі потужності в більшості випадків ще можна експлуатувати, вони частково переведені в резерв або законсервовані, тож 2023 року виробіток електроенергії на німецьких вугільних електростанціях цілком можна було б знову довести до 207 ТВт-год, а за необхідності навіть до 220 ТВт-год. У дослідженні безпосередньо вказується, які саме електростанції можна буде вивести з резерву, а які слід розконсервувати та привести в стан готовності.
При цьому йдеться про електростанції, які працюють як на бурому вугіллі, що в достатній кількості є в Німеччині, так і на імпортному кам'яному вугіллі. Після набуття чинності в серпні цього року ембарго ЄС на російське кам'яне вугілля, яке забезпечувало в останні кілька років до 60 відсотків потреб ФРН, постачання з Росії можна буде "порівняно легко" замінити імпортом із США та Колумбії, а також з ПАР, Казахстану, Індонезії та Австралії. Це - традиційні постачальники вугілля ЄС, вказується в дослідженні.
Вже 2024 року, згідно з розрахунками вчених DIW, тимчасове вимушене розширення виробництва електроенергії за допомогою бурого та кам'яного вугілля скінчиться й обсяги виробітку знову почнуть швидко падати, насамперед через форсований розвиток відновлюваної енергетики, передбачений опублікованою у квітні спеціальною програмою уряду. Тож його плани у рамках захисту глобального клімату достроково припинити вугільну генерацію електроенергії в Німеччині вже у 2030 році залишаються здійсненними, переконані автори дослідження.
Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber
