Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на заяву міністра енергетики Тер’є Осланда.

За його словами, коли температурний рівень впаде нижче середньосезонного, наповнення гідросховищ матиме пріоритет над виробництвом електроенергії. Країна є одним із найбільших європейських експортерів електроенергії, і продає сусідам близько п’ятої частини виробленої електроенергії.

Водночас низький рівень води на півдні Норвегії означає, що уряду потрібно діяти зараз, аби запобігти внутрішньому дефіциту цієї зими.

"На практиці це передбачатиме механізми контролю, які обмежують можливість експорту у разі низького наповнення водосховищ", – сказав міністр. Цього тижня норвезьке Міненерго працюватиме над тим, щоб напрацювати правову основу механізму для його якнайшвидшого запуску.

Із загостренням енергетичної кризи в Європі будь-які обмеження стануть ще одним ударом для країн регіону, які покладаються на дешеву норвезьку гідроенергію, щоб забезпечувати себе світлом. Велика Британія є однією з країн, що найбільше залежать від норвезького експорту.

Норвегія не є членом Євросоюзу, але є частиною європейського енергетичного ринку, чиї правила забороняють країнам обмежувати потоки до країн-сусідів надовго. Обмеження допустимі лише в разі оголошення надзвичайної ситуації. 

Норвегія отримує майже всю електроенергію завдяки своїм величезним гідроресурсам. Історично склалося так, що країна могла експортувати профіцит електроенергії і при цьому мати одні з найнижчих цін у Європі. Проте після сухої весни гідросховища в найбільш постраждалій зоні сягають 49,3% наповнення у порівнянні з середнім показником у 74,9% за період 2000-2019 років.

За словами Осланда, у Норвегії зараз у водоймах більше води, ніж передбачалося попередніми прогнозами влади на початок осені. Імовірність необхідності нормування електроенергії взимку є "низькою", кажуть в уряді.

Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber