RSS
Истории
11 октября 2019, 12:15
Український еко-проект EcoSort закрився: чому сортування сміття працює не завжди
Проект EcoSort близько двох років займався сортуванням сміття: встановлював біля будинків в Києві контейнери для збору паперового сміття та пластикових пляшок. Але в липні 2019 року засновник Юрій Жуков вирішив закрити проект. Він пояснив причини свого рішення, а також сказав чому сортування сміття в місті працює не завжди.

Економічні причини закриття

Проект засновник розвивав на особисті гроші. Інвесторів знайти не вдалося. «Моя помилка була в тому, що хоч я і написав план, за відсутності реального досвіду не зміг вирахувати все точно. Проблеми йшли за проблемами», - пише він.

Проект виготовляв контейнери 10, 20, 40 л, засновник сам пропонував їх ЖЕКам і ОСББ: одному з ЖЕКів навіть доплачував, щоб ті встановили контейнери біля будинків. Перші місяці EcoSort здавав всю зібрану сировину, потім довелося найняти склад, щоб десортувати й пресувати сировину (пресовану сировину можна продавати).

Виявилося, що тримати склад, пресувати і продавати сировину - теж збитково, оскільки витрати компанії були більшими, ніж у заготівельників.

Весною 2019 року ціна на папір впала з 3 до 2 грн за кг, відповідно, проект спочатку виходив в нуль, але потім почав працювати в мінус.

Екологічні причини

Але, за словами Жукова, рішення закрити проект він прийняв, коли зрозумів, що екологічної складової в ньому теж немає.

«В інтернеті багато картинок з написами на кшталт «Якщо здамо на сортування 100 кг паперу, збережемо одне дерево», це далеко від істини», - говорить він.

Наприклад, з паперу роблять папір більш низької якості: туалетний папір, газети, картон. Для їх виготовлення використовують тільки вторсировину. Первинну сировину (то, для чого вирубують дерева), йде на виготовлення якісного паперу (серветок, паперу і т.д.).

«Скільки б ми не сортували, це не зменшить споживання целюлози. Наприклад, Tetra Pak виготовляють тільки з первинної сировини. Від того, що ми здамо його на сортування, споживання ресурсів не зменшиться», - вважає він.

Ще один приклад: за словами Жукова, коли папір, метал, скло потрапляють на полігон, де вони створюють метан, тобто не впливають на парниковий ефект. «Метан створює органіка: на полігоні вона взаємодіє з важкими металами, батарейками, люмінесцентними лампами і формує фільтрат. Це дуже отруйна речовина, яка потрапляє до ґрунтових вод. Буде на цьому полігоні більше пластика або менше, на це ніяк не впливає», - стверджує він.

За його словами, найбільша проблема сортування в тому, що люди, займаючись ним, часто дають собі внутрішнє право купувати більше упаковок.

Нагадаємо, що ініціативне сімейне подружжя Сашко та Неля Македонські залучили сусідів для розподілу пластику, скла, паперу та бляшанок. А оскільки на смітті можна заробляти, з прибутків поповнюють бюджет двору. За отримані кошти вже зробили освітлення та поставили паркан на дитячому майданчику. Журналісти "Громадського" зустрілися з цими еко-активістами.

Раніше ЕлектроВісті писали, що у Будинку Уряду під час публічного звіту Голова Держенергоефективності Сергій Савчук представив журналістам впроваджені ініціативи, які позитивно вплинули на економію енергоресурсів громадян, розвиток «зеленої» енергетики та активізацію інвестицій. Близько 2 млрд євро інвестовано в енергоефективність та «чисту» енергетику України за 2014-2018 роки.

Читайте самые интересные истории ЭлектроВестей в Telegram и Viber

По материалам: ain.ua
ELEKTROVESTI.NET экономят ваше время
Подпишитесь на важные новости энергетики!
Подпишитесь на ЭлектроВести в Твиттере
Самое читаемое